Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю.
Міжнародний день людей з інвалідністю був проголошений у 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН.
Історія його виникнення починалася у 80-х роках ХХ сторіччя, коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки десятиліттям людей з інвалідністю.
Україна була однією з перших держав, які відгукнулись на заклик ООН щодо щорічного проведення цієї дати та закріпили його на законодавчому рівні. Зокрема, 28 листопада 1992 року було прийняте Розпорядження Президента України «Про відзначення Міжнародного дня інвалідів в Україні», 27 листопада 1993 року – Указ Президента України «Про Міжнародний день інвалідів в Україні», 3 грудня 1998 року – Звернення Верховної Ради України з нагоди Міжнародного дня інвалідів.
Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо.
Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю, опікуватися їх ментальним здоров'ям.
Але не будемо забувати про головне – найбільше, чого потребують такі люди – це наша увага та розуміння. Переймаючись буденними проблемами, ми повинні замислюватись над непростою долею людей з вадами здоров`я і не тільки 3 грудня, а й протягом усього року не забувати про те, що поруч із нами живуть громадяни, які потребують нашої допомоги та уваги.
