Рік тому, 5 березня, в селі Васюківка на Донеччині, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність при виконанні бойового завдання, загинув наш Герой, житель села Суховоля Леонід П'ятенко.
Рік тому, 5 березня, в селі Васюківка на Донеччині, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність при виконанні бойового завдання, загинув наш Герой, житель села Суховоля Леонід П'ятенко.
Пам'ятаємо...
П'ятенко Леонід Іванович народився 03 лютого 1977 року,в селі Суховоля,в багатодітний сім'ї.
Батьки з раннього дитинства виховували його в добрі та повазі.Леонід в 1984 році пішов в перший класс Суховільської школи,яку успішно закінчив в 1992 році. З 1992 по 1995роки навчався в Корецькому ВПУ. З 1995 по 1997 роки служба в Збройних Силах України.
Після закінчення служби,почав трудитися в рідному колгоспі в тракторній бригаді.
З 2000 року працював в Новоград - Волинському лісгоспі на посаді єгеря.
Коли почалася війна,був призваний по мобілізації і без вагань пішов захищати нашу землю...
Без чоловікової та батьківської підтримки залишились дружина Ірина Олександрівна та двоє синів - Андрій, та Ярослав.
Без поради та допомоги брата залишились сестра Надія та брати Віктор та Іван.
Нічим не розрадити рідних та близьких Воїна, загиблого у пеклі війни, у якого попереду мало б бути довге і щасливе життя, якби не та клята війна.. В цій біді немає байдужих. Це наш спільний біль, спільна втрата і спільне горе. Герої не вмирають, вони просто відходять у вічність і захищають нас з Небес. Їхня душа відчувається в кожному нашому подиху, в кожному стукоті серця. Вони залишаються з нами – щоб ми пам’ятали, якою ціною заплачено за кожний ранок, за кожний день.
Вічна пам'ять нашому земляку Воїну -Герою П'ятенко Леоніду.